У Німеччині готують закон про нагляд за Федеральною службою розвідки

У Німеччині триває підготовка закону про заснування органу нагляду за діяльністю Федеральної служби розвідки (BND). До складу «контрольної ради» увійдуть чотири федеральних судді і два федеральних прокурори. Про це повідомили 27 вересня газета Süddeutsche Zeitung, медіакомпанії NDR і WDR з посиланням на проєкт закону, який перебуває в канцелярії федерального канцлера.

Таким чином буде виконана постанова Федерального конституційного суду Німеччини, інформує «Німецька хвиля». У травні цього року суд вирішив, що чинний закон про BND порушує таємницю листування і свободу ЗМІ. Конституційний суд зобов’язав законодавців переглянути і обмежити повноваження розвідки до кінця 2021 року.

Ідеться, зокрема, про телекомунікаційну розвідку. Співробітники BND опрацьовують великі обсяги даних без наявності підстав. Спецслужба щодня вивчає 154 тисячі ланцюжків повідомлень, приблизно 260 із них становлять інтерес для BND. Таке відстеження комунікаційних потоків в інтернеті без конкретного приводу суперечить Основному закону ФРН, вирішив Федеральний конституційний суд.

your ad here

Україна занепокоєна загостренням конфлікту між Вірменією та Азербайджаном – МЗС

МЗС України глибоко занепокоєне у зв’язку із загостренням конфлікту між Вірменією та Азербайджаном.

«Уважно вивчаємо обставини, що призвели до загострення. Закликаємо сторони повернутися до діалогу заради мирного врегулювання конфлікту. Співчуваємо родичам та близьким загиблих», – йдеться в повідомленні, опублікованому 27 вересня у твітері.

Зранку 27 вересня Вірменія і Азербайджан звинуватили один одного в ескалації насильства в Нагірному Карабасі – міжнародно визнаній частині Азербайджану, яка контролюється вірменськими сепаратистами.

Уряд Вірменії 27 вересня ухвалив рішення про запровадження воєнного стану і загальної мобілізації через активізацію бойових дій навколо Нагірного Карабаху.

Міністерство оборони Азербайджану опублікувало опівдні 27 вересня заяву, в якій ідеться, що підрозділи азербайджанської армії ведуть бої на кількох напрямках за важливі висоти, окуповані вірменськими військами.

З обох сторін повідомляють про жертви, в тому числі і серед мирного населення.

 

Конфлікт між Вірменією та Азербайджаном через Нагірний Карабах розпочався в 1988 році. До укладення угоди про припинення вогню Баку втратив контроль над Нагірним Карабахом і частиною прилеглих районів країни – всього до 20% міжнародно визнаної території.

Режим припинення вогню був встановлений у травні 1994 року. Мінська група ОБСЄ, створена в 1992 році, є посередником у налагодженні переговорів про мирне врегулювання конфлікту. До групи входять Азербайджан, Вірменія, Білорусь, Німеччина, Італія, Швеція, Фінляндія і Туреччина. Співголовами групи є Росія, Франція і США.

your ad here

Макрон: Лукашенку слід добровільно піти

Президент Франції Емманюель Макрон заявив, що Олександру Лукашенко слід добровільно залишити посаду. Про це Макрон заявив в інтервʼю газеті Le Journal du Dimanche, опублікованому 26 вересня.

Макрон вважає, що в Білорусі триває криза авторитарної влади, яка не здатна зрозуміти логіку демократії і намагається утриматися силою.

«Лукашенко має піти», – твердить Макрон. За словами французького лідера, 14 вересня в розмові з президентом Росії Володимиром Путіним він сказав, що «Росія має зіграти свою роль, і ця роль може бути позитивною, якщо вона підштовхне Лукашенка до поваги виборчого права і звільнення політичних в’язнів».

У Білорусі з 9 серпня тривають масові протести проти переобрання Олександра Лукашенка. Демонстранти вважають голосування сфальсифікованим і вимагають проведення чесних виборів та покарання силовиків, причетних до насильства.

Країни ЄС і США 23 вересня заявили, що відмовляються визнати Олександра Лукашенка президентом Білорусі, після його несподіваної інавгурації 23 вересня, яка викликала посилення масових протестів по всій країні.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба написав у твіттері, що «з огляду на хід виборчої кампанії у Білорусі та подальші події, сьогоднішня «інавгурація» О. Лукашенка не означає його визнання легітимним главою Білоруської держави».

 

 

your ad here

У збройному конфлікті Вірменії та Азербайджану сталося нове загострення, є жертви

Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян уранці 27 вересня заявив у фейсбуці, що азербайджанські збройні сили розпочали наступ у напрямку Нагірного Карабаху – міжнародно визнаної частини Азербайджану, яка контролюється вірменськими сепаратистами.

За повідомленням помічника президента Азербайджану Хікмета Гаджиєва, близько 06:00 27 вересня збройні сили Вірменії порушили режим припинення вогню та інтенсивно обстріляли позиції азербайджанської армії на передовій.

З обох сторін повідомляють про жертви, в тому числі серед мирного населення.

Конфлікт між Вірменією та Азербайджаном через Нагірний Карабах розпочався в 1988 році. До укладення угоди про припинення вогню Баку втратив контроль над Нагірним Карабахом і частиною прилеглих районів країни – всього до 20% міжнародно визнаної території.

Режим припинення вогню був встановлений у травні 1994 року. Мінська група ОБСЄ, створена в 1992 році, є посередником у налагодженні переговорів про мирне врегулювання конфлікту. До групи входять Азербайджан, Вірменія, Білорусь, Німеччина, Італія, Швеція, Фінляндія і Туреччина. Співголовами групи є Росія, Франція і США.

Азербайджан не вважає самопроголошену Нагірно-Карабаської республіку стороною конфлікту і відмовляється вести з нею переговори.

your ad here

Протести проти карантину в Лондоні: постраждали дев’ять поліцейських і троє учасників

У сентрі Лондона 26 вересня знову пройшла акція протесту проти антикоронавірусних обмежень. Акція зібрала на Трафальгарській площі кілька тисяч людей, передають британські медіа.

Учасники протесту, що скандували «Свободи», «Ми не погоджуємося», вступили в сутички з поліцією, яка вимагала від них розійтися. Причиною було те, що противники антиепідемічних заходів їх не дотримувалися: не зберігали соціальну дистанцію та не носили захисних масок.

Читайте також: «Не знаю нікого, хто б захворів на коронавірус»: як говорити з людьми, які не вірять в загрозу COVID-19

Натовп кидав у поліцейських пляшки. За інформацією лондонської поліції, через сутички постраждали дев’ятеро офіцерів і троє протестувальників. Відомо наразі про 16 затриманих.

Протести прокоментував мер Лондона Садік Кхан, назвавши їх «неприйнятними». Він закликав протестувальників розійтися.

«Ви ставите під загрозу безпеку нашого міста. Насильство проти офіцерів не толеруватиметься, а порушники відчують на собі всю силу закону», – написав Кхан у своєму твітері.

Днями прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон заявив про посилення карантинних заходів через зростання кількості хворих на COVID-19 у країні.

Аналогічні протести відбулися в Лондоні минулої суботи, тоді затримали 32 протестувальника, більше десятка поліцейських були травмовані.

За даними Університету Джонса Гопкінса, у Великій Британії на коронавірусну хворобу захворіли 421 816 людей, з них 42 060 померли. Показники захворюваності, що знизилися влітку, почали знову зростати у вересні.

your ad here

Заступника голови асоціації ветеранів Косова відправили на суд до Гааги

Заступника голови Асоціації ветеранів війни Косова Насіма Харадіная перевезли до Нідерландів для участі в трибуналі з воєнних злочинів, повідомила Спеціалізована судова палата Косова 26 вересня.

Згідно з ордером на арешт, Харадіная підозрюють у залякуванні свідків, помсті та порушенні таємниці судового процесу через оприлюднення конфіденційних даних, в тому числі імен свідків.

Палата повідомила, що перша поява Харадіная в суді Гааги буде анонсована «належним чином».

Читайте також: Прем’єр-міністр Косова вітає ідею назвати на честь Трампа спірне озеро на кордоні з Сербією

Насіма Харадіная заарештували 25 вересня у районі Пейтон, що в передмісті Приштини. Як повідомляє балканська служба Радіо Свобода, перед арештом Харадінай заявив журналістам, що не визнає Спеціалізовану палату та Спеціалізований офіс прокурора (СОП).

За заявою СОП, «операційну та логістичну підтримку» арешту Харадіная надали Місія з верховенства права в Косові та косовська поліція.

Напередодні до Гааги відправили заарештованого голову Асоціації ветеранів війни Косова Хюсні Ґуджаті.

Спеціалізована палата в справах Косова в Гаазі розслідує воєнні злочини, здійснені в Косові під час війни місцевих сепаратистів за незалежність від Сербії у 1998-1999 роках.

your ad here

Роугані назвав «дикістю» запровадження нових санкції США

Президент Ірану Хасан Роугані розкритикував санкції, які Сполучені Штати запровадили проти цієї країни. У телевізійному виступі 26 вересня голова близькосхідної держави назвав дії Вашингтона «дикістю».

«Своїми нелегальними та нелюдськими санкціями та терористичними діями американці завдали шкоди на 150 мільярдів народу Ірану», – сказав Роугані.

За його словами, санкції завадили країні закупити ліки та харчі. Ці гуманітарні товари теоретично підпадають під винятки з санкцій США, проте багато компаній бояться порушити правила та уникають транзакцій з Тегераном.

«Ми ще не бачили дикості таких масштабів. Правильна адреса винних в усіх злочинах та тиску на любий іранський народ – Вашинтон, округ Колумбія, Білий дім», – заявив президент Роугані.

Читайте також: Вашингтон запровадив санкції проти пов’язаних з розвідкою Ірану хакерів

Він також згадав державного секретаря США і послідовного критика Ірану Майка Помпео, назвавши його «міністром злочинів».

Новий пакет санкцій був анонсований 21 вересня. Він спрямований на людей та компанії, причетних до діяльності Ірану в ядерній галузі, а також програмах із розробки ракет та звичайної зброї. Це частина стратегії наступу адміністрації Дональда Трампа в рамках «відкату» ядерної угоди 2015 року, яка дозволяла послаблення санкцій.

Крім того, Вашингтон запровадив додаткові санкції 24 вересня, додавши до «чорного списку» суддів та інституції, причетні до порушення прав людини, в тому числі – страти спортсмена Навіда Афкарі.

Державний секретар США Майк Помпео 21 вересня заявив, що Вашингтон має намір і надалі чинити «максимальний тиск», аби змусити Іран перейти до «всеосяжних переговорів щодо злочинної поведінки режиму».

your ad here

«Жіночий марш» у Мінську знову завершився затриманнями

Жителі Мінська назвали суботній марш «народною інавгурацією» лідерки опозиції Світлани Тихановської

your ad here

Країни Балтії розширили список білоруських чиновників, які підпадають під санкції

Міністерство закордонних справ Латвії розширило список білоруських чиновників, які підпадають під санкції, в ньому вказані прізвища 101 людини.

У доповненому латвійському списку вказані: глава Белтелерадіокомпанії Іван Ейсмонт, прессекретар Олександра Лукашенка Наталія Ейсмонт, віцепрем’єр Анатолій Сивак, командир ОМОНу ГУВС Мінського міськвиконкому Дмитро Балаба, голова Конституційного суду Білорусі Петро Міклашевич, губернатор Мінської області Олександр Турчин та інші.

У списку МЗС Естонії 128 людей. На сайті естонського зовнішньополітичного відомства зазначено, що для цих людей в’їзд в країну заборонено до 30 серпня 2025 року.

Міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічюс написав у твіттері, що 25 вересня в координації з Латвією та Естонією Литва істотно збільшує кількість білорусів, які потрапляють під санкції, «за безперервні репресії проти народу Білорусі». Він не уточнив, наскільки був розширений список санкцій Литви.

 

31 серпня Латвія, Литва та Естонія ввели санкції і заборонили в’їзд Олександру Лукашенку і ще 29 білоруським чиновникам через фальсифікації виборів і насильницьке придушення акцій протесту.

Країни ЄС і США 23 вересня заявили, що відмовляються визнати Олександра Лукашенка президентом Білорусі, після його несподіваної інавгурації 23 вересня, яка викликала посилення масових протестів по всій країні.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба написав у твітері, що «з огляду на хід виборчої кампанії у Білорусі та подальші події, сьогоднішня «інавгурація» О. Лукашенка не означає його визнання легітимним главою Білоруської держави».

Міністерство закордонних справ Білорусі розкритикувало реакцію інших країн, зокрема України, які відмовилися визнати легітимність Олександра Лукашенка.

your ad here

У ООН закликали Білорусь відпустити Колесникову

Експерти відділу ООН з прав людини звернулися до влади Білорусі з закликом звільнити одну з очільників білоруської опозиції Марію Колесникову. Про це повідомили у пресслужбі Управління верховного комісара ООН з прав людини.

В ООН також закликали розслідувати обставини затримання Колесникової.

Окрім того, у заяві висловлено занепокоєння переслідуванням опозиційних політиків у Білорусі.

25 вересня суд у Мінську залишив Колесникову під вартою.

 

Одна з лідерів білоруської опозиції Марія Колесникова заарештована і знаходиться в СІЗО. Влада Білорусі намагалася вислати її з країни 7 вересня, але силовикам це не вдалося: Колесникова порвала білоруський паспорт і відмовилася їхати до України, як її соратники, яких все-таки вдалося вислати. 10 вересня вона розповіла про погрози, які отримувала від силовиків.

Слідчий комітет Білорусі висунув Колесниковій офіційне обвинувачення за частиною 3 статті 361 КК ( «Заклики до дій, спрямованих на заподіяння шкоди національній безпеці РБ, вчинені з використанням ЗМІ та мережі Інтернет»). За цим обвинуваченням їй загрожує від двох до п’яти років позбавлення волі.

your ad here

Координаційна Рада опозиції Білорусі закликала ЄС створити групу ad-hoc для виходу країни з кризи

У Координаційній Раді опозиції Білорусі хочуть створити міжнародну групу ad-hoc з мандатом місії ОБСЄ для того, аби врегулювати кризу всередині країни. Про це в ефірі Радіо Свобода сказав Павло Латушко, член президіуму Координаційної Ради.

«Ми вважаємо важливим, щоб до цього долучилися головні країни у світі. Це Німеччина як очільниця Євросоюзу, Франція, яка є вельми важливим членом Євросоюзу, Сполучені Штати Америки, Велика Британія і також нам важливо, аби Росія долучилась до цього процесу, щоб знайти вихід із тої складної ситуації, яка склалась у нашій країні», – сказав Латушко.

Він додав, що члени Координаційної Ради запропонували застосувати московський механізм роботи ОБСЄ. За такого методу створюють місію із залученням експертів, які не можуть бути громадянами та резидентами країни, яка ініціювала місію. 

 

Олександр Лукашенко 23 вересня взяв участь у церемонії вступу на посаду президента Білорусі. Вперше в сучасній історії країни церемонія інавгурації була проведена таємно для громадськості. Після цього в різних містах відбулися акції протесту, силовики жорстко розганяли демонстрантів у Мінську, всього було затримано більш як 360 людей.

ЄС визнав, що інавгурація і новий президентський термін Лукашенка не мають достатньої демократичної легітимності. У США заявили, що не вважають Лукашенка законним президентом Білорусі. МЗС Великої Британії визнав таємну інавгурацію такою, що дискредитує. Також не визнали легітимною інавгурацію Лукашенка Німеччина, Чехія, Словаччина, Литва, Польща, Україна і Данія.

your ad here

У Сербії розбився військовий літак

Літак «МіГ-21» Збройних сил Сербії впав біля містечка Малі Зворник, що неподалік кордону з Боснією і Герцеґовиною. Про це повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

В офіційному повідомленні Міноборони країни стверджується, що пілотів розшукують. Втім, журналісти, які перебувають на місці аварії, заявляють що пілотів вважають загиблими. Поранення отримав житель селища, біля якого сталася аварія.

На місце катастрофи прибули міністр оборони Александар Вулин й начальник Генштабу Мілан Мойсилович.

Розбився останній літак типу «МіГ-21», який використовували у збройних силах Сербії. Його купили у Радянському Союзі у 1986 році. У 2016 році літак ремонтували. В повідомленні Міноборони зазначається, що перед польотом літак перевіряли.

your ad here

МЗС Франції розслідує витік у ЗМІ розмови Макрона з Путіним

У МЗС Франції повідомили про початок розслідування витоку у ЗМІ деталей телефонної розмови президентів Франції та Росії Емманюеля Макрона і Володимира Путіна.

«Будь-який витік внутрішніх конфіденційних документів неприпустимий. Тому ми утримуємося від коментарів, триває розслідування. Діалог, який президент країни хотів встановити з Росією, спрямований на вирішення всіх питань, в тому числі тих, які стосуються нашої безпеки, в дусі відвертості і вимогливості», – йдеться в повідомленні МЗС Франції.

22 вересня французька газета Le Monde з посиланням на свої джерела повідомила, що в телефонній розмові з президентом Франції Емманюелем Макроном 14 вересня російський президент Володимир Путін побічно погодився з тим, що російський опозиціонер Олексій Навальний міг бути отруєний, проте, на думку президента Росії, отруту він міг прийняти сам. Після публікації прессекретар Путіна Дмитро Пєсков підтвердив факт розмови, але заявив при цьому, що «газета неточна в формулюваннях», в яких саме – він не сказав.

Сам Навальний також відреагував на процитовані Le Monde слова Путіна.

Раніше російська влада категорично заперечувала висновки європейських лабораторій про те, що причиною стану Навального стало отруєння бойовою хімічною отрутою «Новачок», розробленою в СРСР. У Кремлі також стверджували, що жодних підстав для розслідування справи Навального немає.

23 вересня Навального виписали з берлінської клініки, куди його доправили 22 серпня з Омська. Навальному стало зле в літаку, яким він повертався з Томська до Москви 20 серпня. Літак був змушений екстрено сідати в Омську, де опозиціонера шпиталізували.

Президент Франції у своєму зверненні 22 вересня до учасників 75-ї сесії Генеральної асамблеї ООН закликав Росію прояснити обставини «спроби вбивства» Олексія Навального.

your ad here

Росія: добовий приріст випадків COVID-19 – понад 7000, загальна кількість смертей перетнула позначку в 20 тисяч

За минулу добу у Росії виявили 7212 нових випадків зараження коронавірусом, повідомив оперативний штаб з боротьби із поширенням COVID-19. Це максимальний приріст з 23 червня.

Згідно з повідомленням, за минулу добу в Росії одужали 4317 людей, 108 померли.

Від початку пандемії в Росії виявлено 1 136 048 випадків COVID-19, одужали 934 146 пацієнтів, померли – 20 056.

У світі, за даними Університету Джонса Гопкінса, кількість інфікованих COVID-19 перевищила 32 мільйони, померли майже 983 тисячі людей, одужали понад 22 мільйони.

 

 

your ad here

Білорусь: адвокат Марії Колесникової перестала виходити на зв’язок

Адвокат члена президії Координаційної ради Білорусі Марії Колесникової Людмила Козак перестала виходити на зв’язок. Про це повідомляє TUT.BY з посиланням на адвоката Віктора Мацкевича.

«О 13:50 Людмила попрощалася зі своєю колегою, з якою зустрічалася на вулиці Комуністичній. Поспішала на судове засідання. У суд вона не приїхала. Машина припаркована на Комуністичній, закрита», – повідомив Мацкевич.

За його словами, чоловік Козак подає заяву про викрадення людини в РУВС Центрального району. «Ми з чоловіком Людмили вважаємо, що її зникнення пов’язане з професійною діяльністю», – зазначив Мацкевич.

 

Одна з лідерів білоруської опозиції Марія Колесникова заарештована і знаходиться в СІЗО. Влада Білорусі намагалася вислати її з країни 7 вересня, але силовикам це не вдалося: Колесникова порвала білоруський паспорт і відмовилася їхати до України, як її соратники, яких все-таки вдалося вислати. 10 вересня вона розповіла про погрози, які отримувала від силовиків.

Слідчий комітет Білорусі висунув Колесниковій офіційне обвинувачення за частиною 3 статті 361 КК ( «Заклики до дій, спрямованих на заподіяння шкоди національній безпеці РБ, вчинені з використанням ЗМІ та мережі Інтернет»). За цим обвинуваченням їй загрожує від двох до п’яти років позбавлення волі.

your ad here

США, Канада і Британія готують санкції проти Білорусі – Reuters

США, Великобританія і Канада можуть вже в п’ятницю, 25 вересня, можуть запровадити санкції проти громадян Білорусі, яких вони вважають відповідальними за підтасовування результатів виборів і насильство щодо мирних протестувальників. Про це з посиланням чотири джерела повідомляє агентство Reuters. Співрозмовники агентства не виключають, що узгодження санкцій між країнами може тривати довше.

Міністр закордонних справ Великобританії Домінік Рааб заявив у четвер в парламенті, що уряд готує санкції проти винних у порушеннях прав людини в Білорусі – і координує дії з США і Канадою.

У Держдепартаменті США і міністерстві закордонних справ Канади поки офіційно не заявляли запровадження санкцій.

 

Країни ЄС і США 23 вересня заявили, що відмовляються визнати Олександра Лукашенка президентом Білорусі, після його несподіваної інавгурації 23 вересня, яка викликала посилення масових протестів по всій країні.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба написав у твіттері, що «з огляду на хід виборчої кампанії у Білорусі та подальші події, сьогоднішня «інавгурація» О. Лукашенка не означає його визнання легітимним главою Білоруської держави».

Міністерство закордонних справ Білорусі розкритикувало реакцію інших країн, зокрема України, які відмовилися визнати легітимність Олександра Лукашенка.

your ad here