Китай готовий розглянути відправку ще однієї делегації в Європу для переговорів щодо війни в Україні – спецпосланець

Китай готовий розглянути можливість відправлення ще однієї делегації в Європу для переговорів щодо врегулювання війни в Україні, заявив у п’ятницю спеціальний представник Китаю у справах Євразії Лі Хуей.

Як передає агенція Reuters, на пресконференції заявив, що його недавня поїздка в Європу, яка стала першим візитом для сприяння політичному врегулюванню війни, може не призвести до якогось негайного результату.

«Ми відчули, що існує великий розрив між позиціями обох сторін», – сказав він щодо України та Росії.

16-17 травня спеціальний представник Китаю у справах Євразії Лі Хуей відвідав Україну з візитом. Поїздка, за словами Пекіна, була спрямована на обговорення «політичного врегулювання» війни, яку веде Росія проти України.

Згодом Хуей відвідав Польщу, Францію й Німеччину під час багатоденної поїздки. Завершилося його турне поїздкою до Росії.

МЗС України за підсумками зустрічі Дмитра Кулеби з Лі Хуеєм повідомило, що український міністр наголосив на тому, що Україна не сприймає ніяких пропозицій, які б передбачали втрату її територій або заморожування конфлікту.

26 травня видання The Wall Street Journal повідомило, що китайська делегація під час свого європейського турне переконувала країни ЄС визнати анексію Росією окупованих територій чотирьох областей України. За даними джерел видання, Китай закликав Росію та Україну припинити вогонь і зафіксувати кордони станом на сьогодні.

Водночас, за словами одного з дипломатів, який був присутній на переговорах, європейська сторона відповіла, що не зацікавлена в замороженні конфлікту і вважає умовою його врегулювання виведення російських військ із України.

Згодом міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив, що спеціальний представник уряду Китаю з питань Євразії Лі Хуей не пропонував віддати РФ окуповані території України. «Не треба вестися та емоційно реагувати на кожну публікацію. Ми контролюємо процес», – сказав Кулеба. Він зауважив, що з Китаєм Україна продовжить вести діалог.

your ad here

Макрон та Шольц закликали провести нові вибори у Косові

Попередні вибори бойкотували етнічні серби, які живуть у цій частково визнаній державі

your ad here

В Індії в катастрофі на залізниці загинули щонайменше 50 людей, поранені близько 400

За повідомленнями з місця трагедії, багато пасажирів не можуть вибратися з вагонів, що перекинулися

your ad here

Путін отримав запрошення на саміт БРІКС у ПАР, попри міжнародний ордер на його арешт

17 березня Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордер на арешт голови Кремля Володимира Путіна

your ad here

Президент Польщі відмовився від закону про неправомірний вплив Росії

Закон викликав критику з боку юристів та опозиційних політиків, а також Державного департаменту США та Європейської комісії

your ad here

Посланець Китаю про війну РФ проти України: «ризик ескалації – все ще високий»

«Ми відчули, що існує великий розрив між позиціями обох сторін»

your ad here

Парламент Швейцарії проголосував за блокування непрямого експорту зброї в Україну

Однак Швейцарія схвалила санкції проти Росії через вторгнення, яке вона неодноразово засуджувала

your ad here

Байден упав на церемонії вручення дипломів випускникам. У Білому домі кажуть: з ним «усе гаразд»

Президент США перечепився через мішок із піском, кажуть в Білому домі

your ad here

У російському Курську повідомляють про звуки вибухів. Тамтешня влада раніше казала про атаку підстанції дроном

З початку російського військового вторгнення в Україну влада прикордонних російських регіонів, зокрема Курської області, періодично заявляє про «атаки»

your ad here

Європарламент проголосував за збільшення виробництва боєприпасів для України

Відповідний закон було схвалено 446 голосами «за»

your ad here

Президент Литви: Україна має отримати компенсацію за те, що її поки не беруть у НАТО

«Україна має знати, що станеться після закінчення війни»

your ad here

Генсек НАТО: Україна «зараз має можливості» для контрнаступу, але її треба продовжувати підтримувати

Єнс Столтенберґ зазначив, що НАТО, попри це, має продовжувати підтримувати Україну в довгостроковій перспективі

your ad here

Зеленський назвав ціль поїздки в Молдову

«Багато двосторонніх зустрічей. Розвиваємо коаліцію винищувачів і пропонуємо коаліцію «Петріотів». ЄС, НАТО, формула миру. Усе для захисту нашого майбутнього»

your ad here

США: сенатори і представниця Держдепу обговорили створення спецтрибуналу щодо злочинів РФ в Україні

Трибунал розглядатиме злочини агресії, а не злочини проти людяності, які зараз розслідує МКС

your ad here

Міністр оборони Польщі анонсував збільшення кількості місць для охочих навчатися у військових вишах

Повідомляється, що протягом першого курсу студенти проходитимуть добровільну строкову військову службу, а потім – професійну

your ad here

Суд в Гаазі дав по 15 років ув’язнення колишнім керівникам спецслужби часів Мілошевича

Міжнародний суд ООН у Гаазі засудив до 15 років позбавлення волі колишніх керівників спецслужби Югославії Йовіцу Станішеча та Франка Симатовича. Як передає агенція Reuters, суд розглянув апеляцію у їхній справі та посилив покарання.

За Слободана Мілошевича Станішеч був головою служби безпеки Югославії, Симатович – його заступником. Обидва визнані винними у численних злочинах під час воєн у Хорватії та Боснії на початку 1990-х років.

Зокрема, як постановив суд, вони причетні до організації захоплення міста Босанські-Шамац (нині Шамац, Боснія) сербськими збройними формуваннями у 1992 році. Після захоплення міста там почалися масові пограбування, зґвалтування та тортури боснійців та хорватів. Декілька мирних жителів були вбиті.

Міжнародний трибунал у справах колишньої Югославії домігся арешту та видачі до Гааги Станішеча та Симатовича у 2003 році. У 2013 році суд виправдав їх через недостатність доказів провини. Проте апеляційна інстанція оскаржила виправдувальний вирок, і справу відправили на новий розгляд.

У 2021 році суд ООН ухвалив, що Станішеч та Симатович сприяли Слободану Мілошевичу у змові з метою вигнання хорватів та боснійських мусульман та розширення території Сербії. Тоді вони отримали по 12 років позбавлення волі. Потім вирок оскаржили самі засуджені, але в середу суд ООН не лише підтвердив попередній вирок, а й збільшив термін ув’язнення до 15 років. Цей вирок остаточний і оскарженню не підлягає.

Міжнародний трибунал у справах колишньої Югославії діяв із 1993 по 2017 рік. Згодом його змінив Міжнародний суд ООН.

your ad here